Адаптація до режиму під час карантину у родинах

Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків.

 

У психології існує чотири стадії прийняття стресової ситуації , які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

  1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. Наприклад «так це десь там, у Китаї», «до нас не дійде».
  2. Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Діти протестують та сперечаються із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.
  3. Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.
  4. Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

 

Поряд з виконанням наказів, рекомендацій влади, медиків, щодо гігієни, ізоляції, поведінки, варто звернути увагу і на психологічний аспект карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусом.Сьогодні батьки мають багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя.

Важливим є  спілкування з дітьми, організація їхнього дозвілля  та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків.

 

Отже,  поради для батьків ,чого не варто робити батькам:

  • різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров’я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
  • примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
  • в жодному разі не варто зводити нанівець «заспокійливі» висловлювання, наприклад  «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію»;
  • не варто обговорювати  невтішні сценарії, деталізуючи подробиці;
  • не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію,а «під фільм» приготувати домашні сухарики або  сирники з какао.

 

                                        Поради  для батьків:

  • слід пам’ятати, що ізоляція – це стрес для всіх категорій населення;
  • пояснити, що боятись – це нормально. Страх – емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху – у парі з інтересом: надавши  інформацію про коронавірус, відповідно до  віку, ви зменшите  страх!
  • щоб подолати негативні емоції, можна послухати гарну музику, написати чудовий вірш,  вдосконалити знання англійської мови, або ж випробувати нові рецепти смаколиків на кухні;
  • підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки;
  • розділити права та обов’язки кожного члена сім’ї на час карантину, незалежно від віку;
  • по можливості організувати звичне для родини спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
  • сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
  • дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій;
  • досить вдалою може бути кінотерапія, казкотерапія , спільний перегляд з батьками та подальше обговорення у колі сім’ї;
  • якщо є можливість , бажано членів родини  залучати до трудотерапії різного характеру.

 

Наприклад, студенти групи ПП-16-1  спеціальність « Психологія»   проводять дні карантину ось як : Главацька Наталія вдосконалює свої знання з англійської мови, в оригіналі читає твори Емілії Бронте, захоплюється їх сюжетами та художніми образами, готується здавати ЗНО з англійської мови, для вступу у магістратуру за спеціальністю « Психологія»;

 

Левицька Вікторія займається трудотерапією, підбілює дерева, садить городину, у вільний час  читає.

 

Михайлов Артем готує доповідь та пише тези на міжнародну онлайн  конференцію, яка відбудеться у місті Чернівці.

 

Студенти Хмельницького національного університету знають, що карантин- це не відпочинок, а період самоконтролю та саморегуляції особистості.

 

Психологічний центр ХНУ, Джигун Л.М.